Історія Анатолія та Андрія, Світлани та Кирила
Сімейна пара Анатолій та Світлана, дізнавшись про наставництво, вирішили присвятити себе для допомоги дітям-сиротам.
Як вихованці їм підібрали двох хлопчиків-братів: Андрія та Кирила. Це сталося у найскладніший для них період – маму, яку вони дуже любили і до якої були прив'язані, позбавили батьківських прав.
Анатолій зі Світланою підтримали Андрія та Кирила, перебуваючи поряд, підбадьорюючи їх, надихаючи та приносячи в їхнє життя стабільність та безпеку. У результаті допомогли їм впоратися з цією непростою ситуацією.
Разом вони проводили час у спілкуванні на різні теми, які цікаві хлопчикам. Майстерять своїми руками цікаві та корисні речі, (що допомагає хлопцям пережити ситуацію успіху через, хай і невеликі, але досягнення у житті). Змайструвавши шпаківню, хлопчики залишилися дуже задоволені своєю роботою! Наставники позитивно вплинули на стан шкільного навчання, як результат, Андрій підтягнув успішність!
Так з математики Андрій отримує найвищі бали, що мотивує його вчитися ще краще. Одним із досягнень у стосунках цих пар є те, що Наставникам вдалося прищепити своїм вихованцям любов до життя, до оточуючих, допомагаючи їм розвивати добрі навички.
Незважаючи на нетривалий період взаємодії, у них уже встановилися довірчі та дуже дружні взаємини. Наочним прикладом є така ситуація, що сталася з вихованцем у травні місяці.
Сашко (друг Андрія) умовляв його втекти разом з ним із дитячого центру, на що Андрій відповів: «Я з тобою не піду, бо в мене є Наставник і він дорогий для мене. Якщо я втечу з тобою, то мені не дозволять, щоби він приїхав». Хлопчик утік, а Андрій лишився. Цей випадок так вплинув на керівництво установи, що незабаром його директор зателефонувала координатору проекту та дуже просила, щоб Саші (втікачеві) також підібрали Наставника.